Медичний туризм: переваги, ризики та перспективи розвитку в Україні

Впродовж 2019–2023 років щорічний приріст медичного туризму у світі становив 30%, стверджує Українська асоціація медичного туризму. І міжнародний туристичний ринок зростав на 4% щороку. В 2019 році він оцінювався в $40 мільярдів, а на 2021-ий прогнозувався на рівні $45 мільярдів. Цього не сталося в 2021 році через пандемію COVID-19 і закриття кордонів. А в 2022-му повномасштабна війна Росії проти України прямо чи опосередковано вплинула на весь світ. У 2020 і в 2021 роках приріст не перевищив $30 мільярдів. А весь світовий ринок медичного туризму фахівці оцінюють у $439 мільярдів.

Звісно ж, медичний туризм є перспективною статтею наповнення бюджетів. Адже іноземець витрачає в 5–10 разів більше, ніж місцевий пацієнт: врахуйте, що людині потрібно дістатися до медзакладу транспортом, винайняти собі перекладача або привезти із собою супроводжуючих, щось їсти, десь жити впродовж усього лікування – і за все це людина сплачує (прямо чи опосередковано) до бюджету країни.

Чому саме до України? Те, в чому ми кращі

За відносно короткий час існування медичного туризму і самі українці встигли прокласти «постійні маршрути» до Ізраїлю, Німеччини, Франції, Туреччини та навіть Індії. Це – найпопулярніші країни, в яких громадяни України найчастіше лікували рак на пізніх стадіях, наводили красу під скальпелем пластичних хірургів, пересаджували собі волосся, лікували псоріаз та трансплантували органи.

Натомість іноземці обирають Україну місцем лікування і оздоровлення із багатьох причин. І найперша – те, що українська медицина якісна і відносно недорога.

Послуги стоматологів і офтальмологів – на європейському рівні, а ціни на їхні послуги порівняно з європейськими – нижчі. Водночас фахівці не менш досвідчені за лікарів  Європи, хоча інколи позбавлені такого ж коштовного сучасного медобладнання, яке мають їхні закордонні колеги.

Читати ще: 3дорове харчування та превентивна медицина: роль правильного харчування у запобіганні захворюванням

Санаторно-курортних, лікувально-реабілітаційних закладів в Україні значно більше, аніж в середньому по Європі і вони також більш доступні за ціною.

Наприклад, наша «перлина біля моря» Одеса має понад півсотні лікувально-профілактичних закладів, там працює 25 заслужених лікарів України, 12 докторів медичних наук і 109 кандидатів медичних наук. А мальовнича Львівська область настільки густо всіяна санаторно-курортними комплексами, що з року в рік традиційно входить до регіонів із найбільшими надходженнями від сплати туристичного збору. 

Інноваційні клітинні технології, трансплантація стовбурових клітин в деяких країнах заборонені, тим часом в Україні за останні десять років насправді стрімко розвиваються. І також заманюють пацієнтів з Європи та країн колишнього СРСР.

Українська репродуктивна медицина теж доволі розвинена і конкурентна за показником ціна-якість, особливою популярністю користується сурогатне материнство.

Задля задоволення попиту на всі ці (і не лише) медичні послуги в 2013 році з’явилася некомерційна організація – Українська асоціація медичного туризму (УАМТ входить до Всесвітньої організації медичного туризму, головувала в ній у 2020–2021 роках). Вона консультує пацієнтів та «прокладає» їм маршрут до потрібних установ. Нині з нею співпрацюють понад 100 державних медичних організацій та міжнародні клініки з 14 країн світу.

Впродовж 2019 року, згідно з даними УАМТ, нашу країну відвідало близько 65 тисяч пацієнтів з-за кордону і кожен залишив в середньому 2,8 тисячі доларів за оплату медичних послуг, тобто всі вони разом принесли вітчизняним лікарням 182 мільйони доларів.  

Нині найбільш затребуваними серед іноземних громадян в Україні залишаються:

• стоматологія;
• офтальмологія;
• естетична медицина;
• лікування із застосуванням стовбурових клітин;
• репродуктивні технології.

Найбільше іноземних пацієнтів українські медики нині приймають із Європи, арабських країн, Ізраїлю, Китаю та країн СНД.

Швидше і дешевше. За що українську медицину цінують самі українці?

Чи не кожен українець, кому доводилося звертатися за медичною допомогою в Європі (а таких від початку повномасштабної війни за підрахунками Єврокомісії було 18 мільйонів), відчув на собі переваги нашої вітчизняної медицини над вибудованою системою охорони здоров’я в Європі.

І доступність, як свідчать чисельні свідчення вимушених мігрантів з України, опинилася на першому місці: в Україні немає великих черг до фахівців із  жодної спеціалізації. Громадяни ж Канади або Великої Британії, хоча й мають державне медичне страхування, але можуть очікувати до двох років необхідної операції, у Німеччині візиту до лікаря можна чекати до півроку. В Україні ж найдовше чекати доведеться тиждень або місяць – навіть, коли ви прагнете потрапити до дуже затребуваного спеціаліста.

Водночас і вартість послуг в Україні нижча в рази. Медичні процедури в нас дешевші в середньому на 30–70%. Але є й такі, де різниця – в десятки разів.

Натомість найпопулярніше в переліку медичних послуг – зубне протезування – українцю коштує до €200, тоді як пересічному європейцю – €2 000 і більше.

У найвідомішому українському державному Національному інституті серцево-судинної хірургії імені Амосова протезування серцевого клапана коштує €4 000 євро, саме тоді, коли в Європі – €40 000–60 000.

В порівняльних даних, наведених Українською асоціацією медичного туризму в Україні, наприклад, видалення варикозної сітки вартуватиме 28 тисяч гривень, за кордоном – понад 90 тисяч гривень. Видалення жовчного міхура в Україні – 22 тисячі гривень, в іноземних клініках – від 33 тисяч гривень.

Найближчими конкурентами України у доступності цін є країни Балтії: Латвія, Литва та Естонія. Але і в них ціни «кусючі».

А це – …безпечно? Як «медичному туристу» не віддати гроші за повітря

Уявімо, що ви – іноземний громадянин, який вирішив зробити операцію в Україні. З чого почати?

80% пацієнтів йдуть за відповідями в пошуковий сервіс Google. Але мовний бар’єр стоїть на заваді, а потрібно чимало: попередньо проконсультуватися з українським медзакладом, вислати виписки з історії хвороби, оформити пакет документів, а згодом подбати про житло і замовлення квитків…

Що робити? У країнах із розвиненим медичним туризмом все це і не тільки беруть на себе спеціальні ліцензовані фірми. Пропонують і варіанти за цінами послуг, за якістю проживання і харчування – найдорожчий, економ... Все майже як у звичайних турфірм, хоч із додатком «медичний». Але в Україні таких фірм із ліцензіями поки що одиниці.

Без сторонньої кваліфікованої допомоги і в українців за кордоном  виникає великий ризик натрапити на недобросовісних посередників між пацієнтом та клінікою. Або й взагалі – на шахраїв.

У мережі можна зустріти чимало подібних сумних історій про лікування наших співгромадян, наприклад, в Ізраїлі. Попри високу затребуваність серед пацієнтів в усьому світі ізраїльських клінік ця галузь майже нічим в державі не регулювалася аж до 2019 року, коли був прийнятий Закон «Про медичний туризм». Часто навіть при лікарнях відкривалися так звані «відділи медичного туризму», працювали цілі «туристичні» офіси, які втім жодного юридичного відношення до медзакладів не мали і відповідальності ні за що не несли. При деяких із найповажніших лікарень працювало по кілька тисяч таких «турагентів».

Читати ще: Роки пошуків здоров’я: як змінювалися найпопулярніші запити в Google

Досвід Ізраїлю і його пацієнтів-іноземців вчить нас: дуже важливо, щоб і в Україні медичний туризм потрапив під контроль держави.

Чи такі райдужні перспективи медичного туризму в Україні?

Війна в Україні вже більше 9 років не дає повноцінно розвиватися державному сектору і бізнесу, а тим паче – залучати інвестиції та розвивати туризм. Та навіть і за роки війни медичний туризм в Україні отримав два чималі стимуляційні поштовхи.

По-перше, в 2017-му українці отримали довгоочікуваний безвіз із країнами Євросоюзу і це дало поштовх не лише для виїзного, а й для в’їзного медичного туризму. Внаслідок посилення обміну інформацією іноземці почали отримувати більше даних про дешеве, хоча й не менш якісне лікування в Україні.

По-друге, черговий етап медичної реформи, який стартував в 2020 році, змусив лікарні переходити на самоокупність, залучати більше пацієнтів, тим паче – з-за кордону.

Поки від поїздок іноземців з метою медичного туризму в Україну надходить відверто незначна частина коштів. Такі нечисельні «медичні тури» здійснюють жителі економічно розвинених країн – Європи, США, Канади, країн Близького Сходу. Але наразі рахунок іде всього лиш на кількадесят тисяч пацієнтів. 90% населення Євросоюзу, наприклад, традиційно консервативні та надають перевагу лікуванню у медичних закладах своїх країн.

І поки понад 50 країн активно розвивають медичний туризм на державному рівні, вкладають в галузь гроші та отримують зиск, Україна, на жаль, пасе задніх.

Для нас як зразок можна взяти Туреччину. За 10 останніх років країна вирвалася в лідери в галузі медичного туризму та стоїть попереду усього цивілізованого світу за кількістю клінік, які отримали міжнародну акредитацію JCI. Тут оздоровлення уміло поєднують з відпочинком.

Медичний туризм важливий для України із багатьох причин – зокрема, він дає поштовх для розвитку бізнесу в галузі страхування, банківської справи, юридичного консалтингу, транспорту та інфраструктури. Завдяки збільшенню прибутків і зменшенню безробіття стабільно наповнюється державна скарбниця. А найважливіше – зростає рейтинг туристичної та медичної привабливості держави у світі.